поняття форми культури класифікація форм культури за масштабністю

Поняття форми культури розповсюджується на матеріальні предмети, споруди, продукти духовного виробництва (ідеї, знання, вірування і т.п.), види колективної самоорганізації (соціум, етнос, нація, сім’я тощо), мови культури. Форми культури – це також різні форми людської життєдіяльності, у тому числі й способи, правила, норми та моделі поведінки. Поняття культурної форми поширюється і на технології діяльності. Так, за масштабністю культуру підрозділяють на: світову, національну, етнічну, регіональну. Світова культура– це синтез досягнень культур усіх націй і народів.

Ще однією формою культури можна вважати суперкультуру. Цю теорію запропонував американський соціолог Кеннет Боулдінг. Він вважає, що в останні роки у сучасному світі поширилася суперкультура — культура автострад, хмарочосів, новітніх агротехнологій, Інтернету. Вона характеризується глобальним розмахом. У неї є світова мова — англійська і власна ідеологія — наука. Національні культури, на думку вченого, все більше перетворюються на приватну справу окремих соціальних груп. < Попер.

Форми і різновиди культури. У соціології культура розглядається як складне утворення, яке можна структурувати але самих різних підставах. Суттєвою представляється класифікація культури за походженням (генезису), характеру і рівню розвитку, що дозволяє виділити три її форми: елітарну, народну і масову. Елітарна, або висока, культура включає класичну музику, високохудожню літературу і поезію, витончені мистецтва і т.д. Вона створюється талановитими письменниками, поетами, композиторами, художниками і орієнтована на обраний коло цінителів і знавців мистецтва. У зв'язку з цим використовуються поняття "домінуюча культура", "субкультура" і "контркультура".

Так, загальнолюдська культура — це культура, вироблена людством протягом усієї історії його існування. Вона грунтується на загальнолюдських цінностях — істині, добрі, красі, справедливості тощо. У межах окремого суспільства виокремлюють такі форми культури, як елітарна, народна й масова. Елітарна культура — сукупність артефактів, які завдяки своїй вишуканості розраховані і доступні в основному вузькому колу людей, культурній еліті. До елітарної чи високої культури належить класична музика, високоінтелектуальна література, витончене мистецтво, що розраховані на високоосвічену частину суспільств.

Культу́ра (лат. Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил усередині соціуму для його збереження та гармонізації. Культура є складною системою буття. У XX столітті вчені А. Кребер та К. Клакхон зробили спробу об'єднати досягнення культурологів усього світу й навели у своїй праці («англ. Culture: A Critical Review of Concepts and Definitions», 1952) 180 визначень терміну «культура». У 1983.

Розглянемо кожну з цих форм культури. Елітарна культура – це висока культура, створена кращими творцями духовних цінностей, орієнтована на привілейовані групи суспільства, яка характеризується принциповою закритістю, духовним аристократизмом і ціннісно-смисловою самодостатністю. Поняття елітарної культури тісно пов’язане з теорією еліт, що розроблялася такими італійськими вченими, як В.Парето, Г.Моска, а також Р.Міхельсом. Згідно з теорією еліт (від франц. elite – краще, відбірне, вибране), необхідними складовими частинами будь-якої соціальної структури є вищий привілейований прошарок або прош.

Функції і форми культури. Складний і багатоплановий характер культури як суспільно-історичного явища зумовлює її поліфункціональність. Серед розмаїтих функцій, які виконує культура у суспільному житті, можна виділити кілька найбільш суттєвих. 1. Пізнавальна функція полягає в тому, що культура розкриває перед людиною досягнення людства в історичному пізнанні світу. Через культуру, яка об'єднує в органічну цілісність природничі, технічні й гуманітарні знання, людина пізнає світ і саму себе. Кожний етап пізнання, в процесі якого людина оволодіває різноманітними формами знань про навколишню д.

1.6. Різновиди класифікації культур. Форми культури відносяться до таких сукупностей правил, норм і моделей поведінки людей, які не можна вважати повністю автономними утвореннями; вони не є також складовими частинами якогось цілого. Термін "символічна форма" увів представник мар-бургської школи неокантіанства Е. Кассірер для позначення "світу культури", коло якого становлять мова, наука, мистецтво, релігія, міфи. Він вважав, що культурні форми - "це не різні способи, якими одне суще у собі дійсне відкривається духу, а шляхи, якими дух випливає в своїй об´єктивації, тоб.

Види культури Крім основних форм культури виділяють також різні її види. Серед безлічі класифікацій можна зупинитися на тій, яка спирається на поняття суб'єкта-носія культури, як найбільш узагальненої і універсальної. Застосовуючи все, що ми . (Визначається не тільки мірою засвоєння суспільної і колективної культури, але і суб'єктивністю, унікальним характером кожного конкретного «Я».) І потрібно зазначити, що будь-яка класифікація форм і видів культури, певною мірою, відносна, і в реальній діяльності вони переплітаються, взаємопов'язані між собою. Складність соціокультурної реальності обумовлюється також історичною мінливістю (варіативністю) всіх її істотних характеристик.

Презентація на тему: Культура як духовне явище. Форми і види культури. Завантажити презентацію. Отримати код. Духовна культура - продукти духовної діяльності людини, які існують переважно в ідеальному вигляді: поняття уявлення вірування почуття переживання. Слайд 25. Духовна культура створює особливий світ цінностей, формує і задовольняє наші інтелектуальні та емоційні потреби.

4.Класифікація видів культури. 1. Види культури як різні сфери застосування поняття. 2. Предметний і особистісний види культури. 3. Види культури і форми культури. 1. Структура культури. 1. Основні елементи культури. Культура - єдність і гармонія духовного і матеріального, але за цеєдність і за цю гармонію несе відповідальність все ж дух людини, в чомуі виявляється його вирішальна роль в культурі. визначальна роль духовногопочатку культури полягає а в тому, що саме творча роботалюдського духу визначає справжню міру єдності та гармонії духовної таматеріальної форм культури.

2. Класифікація видів культури. 2.1. Види культури як різні ділянки застосування поняття. 2.2. Предметный і особистісний види культури. 2.3. Види культури та форми культури. 1. Структура культури. 1.1 Основні елементи культури. Культура — єдність і гармо ния духовного і матеріального, але при цьому єдність і поза цю гармонію не сет відповідальність все-таки дух людини, чого й проявляється його вирішальна роль культурі. визначальна роль духовне начало культури заклю чается суть у тому, що став саме творча праця людського духу визначає справжню міру єдності і гармонії духовної й матеріальної фор.

Морфологія культури Морфологія культури О. Шпенглера Структура і функції правової культури Поняття і структура організаційної культури Структура культури Розвиток західної культури. Художні стилі європейської культури Південна і Південно-Східна Азія: традиційна структура та колоніалізм Структура книги "Ідеї до філософії історії людства" Культура мовленнєвого спілкування Морфологія і семіотика мистецтва. Головна Культурологія Культурологія. < Попередня. За класифікацією М. С. Кагана є три форми предметного буття культури: людське слово, технічна річ і соціальна організація, і три форми духовної предметності: знання (ціннісність), проект і художня предметність, яка несе в собі художні образи.

Статика і культурна динаміка як основні частини структури культури. Агенти і соціальні інститути культури. Типологія та види культур. Структура культури представлена в двох основних частинах: культурна статика і культурна динаміка. Перша описує культуру в стані спокою, друга - в русі. Форми культури відносяться до таких совокупностям правил, норм і моделей поведінки людей, які не можна вважати повністю автономними утвореннями; вони також не є складовими частинами якого-небудь цілого. Висока або елітарна культура, народна культура і масова культура називаються формами культури тому, що вони являють собою особливий спосіб вираження художнього змісту.