значення діяльності володимира великого і ярослава мудрого

Ярослав Мудрий: внутрішня політика. Порівняння внутрішньої політики Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Володимир Великий (980—1015) об’єднав усі східнослов’янські землі навколо Києва. Завдяки реформам князя Володимира Київська Русь досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку й культурного піднесення, стала сильною європейською державою. Часи князювання Ярослава Мудрого позначились посиленням держави, зміцненням кордонів Київської Русі, інтенсвним будівництвом міст, піднесенням господарства, торгівлі. Ці успіхи ознамен ували підвищення міжнародного авторитету давньо.

«Володимир землю зорав, Ярослав засіяв», — цим образним висловом літописець підкреслив наступність державних заходів Ярослава Мудрого щодо політики його батька — князя Володимира Святого. Стосувалися вони передусім справи поширення християнства, проте цілком справедливими є й до інших напрямків політичної діяльності. Ярослав Мудрий докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави. Він, зокрема, повернув під свою владу червленські міста, відвойовані під час князівських усобиць Болеславом Хоробрим. Ходив також на північ, на узбережжя Балтійського моря, д.

Найбільшого розквіту Київська Русь досягла в період правління Володимира Великого (980 – 1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019 – 1054 рр.). В період правління Володимира Великого закінчилось формування території Київської Русі. Він повернув захоплені поляками західні землі хорватів і дулібів. В цьому регіоні князь заснував нове велике місто – Володимир Волинський. Була відновлена влада Києва над княжіннями радимичів і в’ятичів. Київська Русь за Володимира перетворилася на найбільшу європейську державу. Її кордони простягалися від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного й Азовського морів. Найбіль.

Яросла́в Володи́мирович (983 / 987 — 17/20 лютого 1054) — київський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015–1018, 1019–1054). Князь ростовський (988–1010) і новгородський (1010–1034). Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької князівни Рогніди. 988 року, за наказом батька, став намісником у Ростові. Був одружений з Інгігердою, шведською принцесою. Після смерті старшого брата Вишеслава переведений до Новгорода. 1014 року намагався унезалежнитися від Києва.

Володимир Великий та Ярослав Мудрий. Після смерті князя Святослава в Києві почав правити його старший сип Ярополк (972—980). Та невдовзі між ним і його братами Олегом і Володимиром почалася кривава міжусобна боротьба за великокнязівський престол, переможцем у якій став останній. Князювання Володимира (980—1015), одного а найвизначніших державних діячів, розпочалося в скрутні часи. Його діяльність сприяла розквіту Русі та зміцненню її міжнародного авторитету. Значного розвитку набуло господарство. Київська Русь у період князювання Ярослава Мудрого досягла найбільшого піднесення.

Порівняйте внутрішню й зовнівню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого. 1. Смотреть ответ. Ярослав займався зміцненням русько-німецьких відносин — обмін посольствами відбувався двічі: у 1030—1031 і в 1040—1043 pp.Зміцнивши в такий спосіб міжнародне становище держави, Володимир розпочав проведення внутрішніх реформ: військової, адміністративної, судової, містобудівної тощо. Військова реформа полягала в тому, що племінна організація війська була замінена феодальною: за службу воїни одержували у власність землю.

Володимир Великий і Ярослав Мудрий: порівняльна характеристика їх діяльності. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русї. Київська Русь - ранньофеодальна держава з монархічною формою правління. Продовжуючи справу батька, Ярослав надає прйоритетного значення зміцненню внутріполітичного становища. У цій діяльності він спирався на бояр, що на цей час зміцнилися, посилили свій вплив на життя країни. Ярослав подавав різноманітну і значну підтримку церкві, заснована митрополія Ярослав Мудрий помер у 1054 році, залишивши заповіт, яким поділив між дітьми свою державу. Читайте також

Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілість своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод — Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор — Володимир Волинський, В'ячеслав — Смоленщину. [ред.]Вшанування пам'яті. Ярослав Мудрий на банкноті 2 гривні зразка 2004 р. 1838 року у Києві на його честь названо вулицю, 1955 — провулок. Портрет Ярослава Мудрого зображено на банкноті номіналом 2 гривні.

Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілість своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод — Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор — Володимир Волинський, В'ячеслав — Смоленщину. [ред.]Вшанування пам'яті. Ярослав Мудрий на банкноті 2 гривні зразка 2004 р. 1838 року у Києві на його честь названо вулицю, 1955 — провулок. Портрет Ярослава Мудрого зображено на банкноті номіналом 2 гривні.

В період правління Володимира Великого закінчилось формування території Київської Русі. Інший напрямок діяльності Володимира – укріплення південного кордону для захисту від нападів печенігів. З цієї метою була створена система фортець вздовж річок Трубіж, Сула, Стругна, які згодом розрослися у міста. Володимир почав карбувати власну монету – златники і срібники. 4. Правління Ярослава Мудрого (1019–1054 рр.) Прагнучи об'єднати всі руські землі під своєю владою, Ярослав Володимирович вів боротьбу проти свого брата Мстислава Володимировича, князя тмутороканського і чернігівського. Після битви, яку Ярослав програв, під Лиственом біля Чернігова 1024 року.

Володимир Великий (980—1015) започаткував нову добу в історії Київської Русі. За його князювання давньоруська держава досягла найвищої могутності і розквіту. Запровадження на Русі християнства мало позитивне значення. Воно сприяло більш тісному об’єднанню навколо Києва окремих земель, створювало кращі умови для розвитку зв’язків Київської Русі з Візантією та іншими країнами, для піднесення міжнародного авторитету Давньоруської держави. Нова релігія і її структури сприяли зміцненню великокнязівської влади. За часів князювання Ярослава Мудрого ще більше зріс авторитет Київської держави в світі. Цьому сприяли широкі шлюбні зв’язки династії Ярослава з провідними європейськими династіями.

Демиденко Г. Г. Ярослав Мудрий – великий князь Русі : наук.-попул. нарис / Г. Г. Демиденко. – Харків : Право, 2013. – 352 с. Науково-популярний нарис доктора історичних наук, професора Г. Г. Демиденка присвячений улюбленим студентам Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Книга – захоплююча розповідь про життя, державну діяльність і законотворчість великого князя Київської Русі Ярослава Мудрого – сина Володимира I Святославовича. Написана на основі історичних джерел – літописів, хронік, саг, церковних "Сказань", археологічних знахідок,.

Володимир Великий (Володимир i) - молодший (третій) син Святослава, що народився від рабині Малуші, Ключниці княгині Ольги. Йому дістався Новгород у володіння. Просив допомоги у варягів, щоб помститися своєму братові Ярополку за смерть середнього брата Олега. Був забезпечений захист російської землі від набігів печенізьких племен. Була зроблена спроба через імератора Візантії Василя II (котрий потім обдурив Володимира) поріднитися з православною Європою, стати з нею нарівні. У 988 р. при Володимирі I як державної релігії на Русі було прийнято християнство (до цього був затятим язичником, як і його батько) .

Київська Русь за Володимира Великого (980-1015 рр.) Князювання Володимира стало початком періоду розквіту Київської Русі. Велике політичне значення мало також офіційне прийняття християнства як державної релігії. Після хрещення Русі розширилися її відносини з Візантією і Священною Римською імперією, з якою у 1013 р. було укладено дипломатичний договір. При правлінні Володимира відбулося зміцнення держави. Піднесення Київської держави за Ярослава Мудрого. Після смерті Володимира його старший син Святополк, який князював у Вишгороді, користуючись відсутністю в Києві інших братів, захопив великий київський стіл.

4.Значення діяльності Ярослава Мудрого. ІІ. Вивчення нової теми. 1.Утвердження Ярослава в Києві. Слово учителя. - У 1015 році, в ході підготовки до походу на Новгород для утихомирення сина Ярослава, який відмовився платити Києву данину, Володимир Великий несподівано помер. Відомо, що у нього було 12 синів. -За Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київ відзначився не тільки збільшенням території, зростанням населення, а й будівництвом палаців і храмів, розвитком економіки і культури. Зростала і міцніла Київська держава, зростала і ставала все величнішою її столиця – місто Київ. Про це говориться в поемі Івана Кочерги «Ярослав Мудрий»

Даний урок має на меті здійснити подорож до Київської держави часів Ярослава Мудрого. Учні мали можливість вивчити міжусобну боротьбу після смерті Володимира, переглянути уривок з фільму про події 1015-1019 років та презентацію, вивчити державну діяльність Ярослава, зміст "Руської правди”, культурно-просвітницьку діяльність, зовнішню політику князя. В ході уроку вирішувалася проблема, лунав вірш, уривок зі сценки про зовнішню політику князя, використовувалися групові форми роботи.. Конспект на урок Історія України скачати.

За часів Київської Русі існував адміністративно-територіальний поділ, тобто були землі-князівства. У IX-XII ст. Територія сучасної України поділялася на Київську, Чернігово-Сіверську, Переяславську, Волинську і Галицьку землі, які входили до складу Київської держави. Землі-князівства поділялися на волості, центрами яких були міста – «городи». За політичним устроєм Київська Русь являла собою державне утворення у формі монархії. На чолі держави стояв великий князь київський, який зосереджував у своїх руках усю повноту законодавчої, виконавчої, судової і військової влади.