німецька класична філософія реферат

Поняття «німецька класична філософія», веденная Ф.Енгельсом і усталене в марксистських роботах, позначає ту лінію у розвитку новоєвропейської думки другої половини CUIII в. – у першій половині XIXв., що був представлений навчаннями Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Фейєрбаха. За всього відмінності ці вчення тісно пов'язані між собою узами наступності: після Канта кожен із мислителів цього напряму спирався на погляди свого попередника і надихався творчими імпульсами його спадщини. Слід зазначити, що у навчаннях Канта, Фіхте, Шеллінга, Гете, Фейєрбаха знайшли висловлювання найзначніші ідеї ні.

Німецька класична філософія - Реферат. розмір шрифту зменшити розмір шрифту збільшити розмір шрифту. Оцініть матеріал! . Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філосо-фії, що охоплює напружений, дуже яскра вий за своїми результатами, важливий за впливом на духовну історію людства період духовно-інтелектуального розвитку. Boнa представле-на сукупністю філософських концепцій Німеччини майже за сто ро-ків, зокрема, такими оригінальними мислителями, як Іммануїл Кант (1724-1804), Йоган Готліб Фіхте (1762-1814), Фрідріх Вільгельм Шел-лінг (1775-1854), Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831), Людві, Андреас Фейербах (1804-1872).

Реферат: Німецька класична філософія. Сторінка - 1/1. Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філосо-фії, що охоплює напружений, дуже яскра вий за своїми результатами, важливий за впливом на духовну історію людства період духовно-інтелектуального розвитку. Boнa представле-на сукупністю філософських концепцій Німеччини майже за сто ро-ків, зокрема, такими оригінальними мислителями, як Іммануїл Кант (1724-1804), Йоган Готліб Фіхте (1762-1814), Фрідріх Вільгельм Шел-лінг (1775-1854), Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831), Людві, Андреас Фейербах (1804-1872).

Класична німецька філософія – розвиток німецької філософії, що охоплює період кінця XVIII – першої половини XIX ст. Для неї характерні такі основні риси: – відродження діалектичної традиції; – перехід від суб'єктивного ідеалізму до об'єктивного на основі діалектичної методології; – критика традиційної метафізики і прагнення подати філософію як систему наукового знання; – звернення до історії як філософської науки і застосування Гегелем діалектичного методу в дослідженні історії. Головними представниками класичної німецької філософії були І. Кант (1724–1804), Й. Фіхте. (1762-1814), Ф..

Тема работы: Німецька класична філософія по предмету Философия. Размер: 50.80 КБ. Содержит 44711 знаков, 0 таблиц и 0 изображений.Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна .Кафедра облік і аудит .Контрольна робота на тему .Німецька класична філософія . Загальна. Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”. Кафедра облік і аудит. Контрольна робота на тему. Німецька класична філософія . Загальна характеристика. Виконала студентка.

Німецька класична філософія. Великі представники німецької класичної філософії (XVIII ст. - Перша третина XIX ст.) - Це Іммануїл Кант, Йоганн Готліб Фіхте, Фрідріх Вільгельм Шеллінг, Георг Вільгельм Фрідріх Гегель і Людвіг Фейєрбах. У цих філософів різні вчення і ідеї, але їх об'єднують світоглядні принципи, проблеми, над якими вони розмірковують, і характер відповідей на основні філософські питання. Більш того, кожна наступна філософська система німецької класики логічно продовжує попередню. На німецьку класичну філософію вплинули ідеї Нового часу, Просвітництва і німецький романтизм.

Німецька класична філософія XIX століття не тільки підвело підсумки розвитку європейської думки, але і запропонувала свої шляхи і методи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності. Особливо плідні ідеї висловлювалися німецькими філософами в області розвитку. Були систематизовані попередні погляди і положення з питань протиріччя, взаємоперехіда протилежностей, створена цілісна теорія загального зв'язку і розвитку — діалектика. Велике значення, у розглянутий період, надавалося однієї з фундаментальних проблем раціоналізму — тотожності об&a.

Німецька класична філософія, перш за все, звертається до дослідження внутрішньої структури людського розуму, проблемам активності людини як суб'єкта, що пізнає, тому в її проблематиці переважне значення має теорія пізнання. Проблеми онтології при цьому не знімаються, але заново переосмислюються. Філософія цього періоду виступала в ролі «совісті» культури. У ній в першу чергу досліджуються: 1. Історія людства і сутність самої людини: у І. Канта питання філософії «Що є людина?» вирішувалося на користь людини як моральної істоти. Людина у І. Фіхте – це активна, діяльна істота, наділена свідо.

Німецька класична філософія. План. 1. Соціальні і теоретичні передумови формування німецької класичної філософії. 2. Загальні риси німецької класичної філософії. 3. Теорія пізнання Канта. 4. Філософія І. Фіхте. Німецька класична філософії є закономірним результатом розвитку соціальної реальності і мислення Нового часу. Це закономірний результат розвитку європейської культури у цілому. Тому для розкриття передумов її виникнення слід враховувати як особливості Німеччини того часу, так і ту соціальну і духовну атмосферу, яка склалася на той час у Європі.

Німецька класична філософія — термін, що об'єднує філософські праці німецьких мислителів кінця 18-го — першої половини 19-го століття. До визначних представників німецької класичної філософії заведено відносити Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Феєрбаха. Термін вживався в радянській і вживається в пострадянській філософській літературі. В європейській філософській літературі поширений термін німецький ідеалізм, до якого відносять майже всіх цих філософів за винятком матеріаліста Феєрбаха.

Мета: розглянути Німецьку класичну філософію як вершину світової філософії доби модерну, її місце в історії філософської думки. З’ясувати особливості філософських поглядів І. Канта на природу і свободу, теоретичний та практичний розум, людину як "громадянина двох світів". На прикладі філософії Й.Г. Фіхте та Ф.В. Шеллінга проаналізувати філософію абсолютного суб’єкта та філософію тотожності й одкровення. Дослідити діалектичну методологію, вчення про людину, абсолютний Дух та історію Г.В.Ф. Гегеля. Опрацювати специфіку антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха, його вчення про любов я.

Період німецької класичної філософії закінчує філософська система Людвіга Андреаса Фейєрбаха. Він змолоду був учнем і послідовником Гегеля. Але вже у 1827 –1828 роках починає сумніватися в істинності гегелівського вчення і розробляє свою філософію. У цілому ж класична німецька філософія зробила важливий внесок у скарбницю світової філософської думки. Для неї характерне системне викладення філософських проблем, їх вивчення в динаміці, розвитку, спроба поєднати абстрактні філософські концепції з політикою, правом, мораллю, мистецтвом, тобто практично з усіма формами людської діяльності.

Тема. Німецька класична філософія. Питання для розгляду: 1. Філософія І.Канта. 2. Філософська система Г.В.Ф. Гегеля. 3. Місце німецької класичної філософії в історії філософії, її оцінка в контексті сучасності. Філософія І.Канта. Парадокс Німеччини другої половини XVIII – початку XIX ст.: занепад політичної системи – понад сотня самостійних держав – королевств, курфюрств, княжеств, розрізненість та війни, кріпацтво. Разом із тим -- з'являється багато філософів та поетів. Переможна сила тогочасної Німеччини – у союзі філософії з поезією. Одночасна діяльність Е. Канта, Ґьоте, Ф. Шіллера, Ві.

Німецька класична філософія. Категория: Философия. Контрольна робота на тему. Нiмецька класична фiлософiя. Загальна характеристика. Виконала студентка. Нiмецька класична фiлософiя XIX столiття не тiльки пiдвело пiдсумки розвитку європейської думки, але i запропонувала свої шляхи i методи рiшення традицiйних проблем буття, спiввiдношення свiту i людини, теорiї пiзнання, моральностi. Особливо плiднi iдеї висловлювалися нiмецькими фiлософами в областi розвитку.

Тема 14: класична німецька філософія. Мета: розглянути Німецьку класичну філософію як вершину світової філософії доби модерну, її місце в історії філософської думки. З’ясувати особливості філософських поглядів І. Канта на природу і свободу, теоретичний та практичний розум, людину як "громадянина двох світів". На прикладі філософії Й.Г. Фіхте та Ф.В. Шеллінга проаналізувати філософію абсолютного суб’єкта та філософію тотожності й одкровення. Дослідити діалектичну методологію, вчення про людину, абсолютний Дух та історію Г.В.Ф. Гегеля. Опрацювати специфіку антропологічного матеріалізму.

Німецька класична філософія представлена такими філософами: І. Кант, Й. Фіхте, Г. Гегель, Ф. Шеллінг, Л. Фейєрбах. 2. Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта. Фундатором німецької класичної філософії був Іммануїл Кант (1724—1804 pp.). Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-ми роками XVIII ст. У цей час Кант займався переважно природничими проблемами, серед яких найбільш відомою в науці є його гіпотеза про виникнення Сонячної системи з величезної газової туманності. В загальній формі він стверджував діалектичну думку про те, що природа має свою іс.